Той, хто не забув дитинство • Ще не так давно, кожного ранку на вулиці Шовковичній, що в самому центрі Києва, можна було зустріти високого сивого чоловіка з песиком на повідку. Час від часу він жартівливо посварюється на свого Дюка й усміхнено-замріяно...
More
Той, хто не забув дитинство • Ще не так давно, кожного ранку на вулиці Шовковичній, що в самому центрі Києва, можна було зустріти високого сивого чоловіка з песиком на повідку. Час від часу він жартівливо посварюється на свого Дюка й усміхнено-замріяно крокує далі... На нього не полювали зграї фотографів і телекамер, проте його книжками зачитуються мільйони дітей «від2 до 102...», і якби зібрати воєдино всю їхню до нього любов — вона осяяла б всю Україну...
Less
