Ось вже залишився останній місяць нашого шкільного навчання, не за горами випускний, екзамени, нові життєві дороги. Кожен з нас прощається з школою - своєю першою вчителькою знань, радісно чи навпаки зі смутком на обличчі, але ми покидаємо цей дім, дім в...
More
Ось вже залишився останній місяць нашого шкільного навчання, не за горами випускний, екзамени, нові життєві дороги. Кожен з нас прощається з школою - своєю першою вчителькою знань, радісно чи навпаки зі смутком на обличчі, але ми покидаємо цей дім, дім в якому з малих дітей ми виросли дорослими, навчилися працювати, досягати своїх цілей і перемагати, тут були наші перші розчарування і сльози, перші дванадцятки і двійки, віддані друзі і однокласники з якими ще надовго, а можливо й на все життя будемо підтримувати зв'язок, ну і звичайно ж боротьба з ліньками. Зараз, згадуючи ці всі роки, навіть шкода покидати рідну школу, адже прощаючись з нею ми прощаємося і зі своїм дитинством. Але багато хто хоче навпаки сказати таке заповітне "па-па", стати більш доросли і самостійним, але це не так легко як здається на перший погляд, бо в школі про нас опікувалися, допомагали рідні вчителі, а в дорослому житті ми покладаємось самі на себе на досвід і знання, які отримали саме в цих рідних стінах наш
Less
